Верховый Бог сидит на троне
И созерцает не спеша.
Его блистательной короне
Вселенная покорена.
Одной рукой Он держит вечность,
А во второй - наш каждый миг
И пропускает бесконечность,
Сквозь пальцы,
Как седой
старик.
Из под бровей Он взглядом судит
Как мы живем, себя влача:
Спектакли, встречи, браки, судьбы,
А так же и по мелочам,
Когда ты, как под впечатленьем
Проводишь свой вседневный суд:
Какое платье к дню рожденья
Одеть тебе, какой каблук,
Как волосы свои расправишь,
На косу брошку прицепив,
Как утром, потянувшись встанешь
Себя зеркально оценив.
В твоих глазах есть мера вкуса
Тобою не исчерпана
Как небеса звенят Иисусом
В церковные колокола.
Твой суд вершится на вершинах
И потому прекрасен мир
В разнообразии картины
И Богу Тело сотворив.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
сидой старик с пальцАми...
иисус с платьицАми...
про триединство? ухо
не слышит здесь про духа.
стишок немного туп.
кто крититкует - глуп.
Ах! автору конечно же хвала!
все авторы - страдальцы...
седой старик сквозь пальцы
Христом звонит в колокола! Комментарий автора: Оно, дурное, думает,
Что что-из себя
Все выдаст нечто умное
Но каждый раз - фигня.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
